Жінка, що прагне любові,
Нею і марить, і снить,
Ніжність плекає у слові,
Вічністю сповнює мить.
Жінка, в очах у якої
Запросто вміститься світ,
Душу господнього крою
Носить уже стільки літ.
Диву дивуються люди:
Чом вона заміж не йде?
Скільки чекати ще буде
Те, що не знайде ніде?
Жінку цю не зрозуміє
Той, хто в житті не любив,
Зрадив своїй колись мрії
І не чекав більше див.
Жінку цю переконати
В тім, що вона не права,
Не намагайтеся навіть.
Жінка ця... вірить в дива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785168
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.03.2018
автор: Патара