Мій пане, ти того й не знав,
А я одним живу.
До Острова Духмяних Трав
На човні допливу.
Там променяться солов’їв
Високі голоси,
Джмелів здіймаються рої
Від помаху коси.
М’якими травами встелю
Свій човен із сосни,
Глибокі глечики наллю
Я медом запашним.
Вернуся ще до темноти,
У дім пустий зайду…
Хоч знов мене покинув ти,
Та я тебе знайду.
Вінками свіжої трави
Я вистелю поріг,
Складу їх вище голови -
Щоб ти піти не зміг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785158
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.03.2018
автор: Надія Медведовська