не лишай на завтра те, що міг би
не полишити
недочитані сторінки
загорнуті кутиками надважливості
не лишай
вони можуть згубитися
злякатися
зім*якнути
зотліти попелом неохайності
покинутої руки
можуть бути вкраденими
кимось сміливішим
зацікавленим у чомусь
доістинно твоєму
не лишай недочитаних
сьогоденних книжок
вони вкрай лякливі
можуть так і забутись непізнаними
а ти й не знатимеш що там
що було б
воно лишиться найтихішою з тиш
десь на дні глибоководної ріки
загубленої в недрах
найсумовитішої землі
непророслого світу
він копирсається
в своїй ембріонності
покинутий зухвалістю байдужих
найнаповненіша з порожностей
яку ніхто не слухає
не лишай на завтра те
що міг би написати
сьогодні
літери ледь проглядаються
у своїй цнотливості
на недописаних сторінках
ніким непрочитаної книги
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785030
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2018
автор: мелодія сонця