Розтанув мій сон у небесній блакиті,
Як птиця, що зринула вище від хмар.
Щасливі малює фантазія миті,
У серце вливає надії нектар.
Міраж чарівний…і якимось він чином
Мені несподівано став дорогим…
Шкода, на світанку у небо полинув, –
Порвалися щастя тонкі ланцюги.
Розвіялись вмить, наче подихом вітру,
Безрадісні думи, розтала душа…
Прощай, птице щастя, дарунку мій світлий,
В самотності довго мене не лишай.
02.05.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785017
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.03.2018
автор: Martsin Slavo