Я бачу, ти до гір не звик
І мабуть, заблукав.
Спинись, самотній мандрівник,
Це ж вечір вже настав.
Куди ти підеш сам вночі,
Забув про урвищ дим?
Не хочеш говорить - мовчи,
Та гостем будь моїм.
Чим на холодній спать землі
У заростях хвощу,
Переночуєш у теплі,
І чаєм пригощу.
І звідки взявся ти такий,
Напевне, звіддалік?
Якийсь похмурий і шорсткий,
Чудний ти чоловік!
У нас такий прегарний край,
А ти спішиш - куди?
А втім, заходь, не забувай,
Радітиму завжди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784968
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2018
автор: Надія Медведовська