Чи забуду ці очі колись?
Заколисана голосом іншим,
Засинатиму? Тільки не снись!
Я тобі теж не снитимусь більше.
І похнюплені дні-близнюки
Побредуть битим шляхом-долею.
Чи згадаю той дотик руки
І розмови, коханням сповнені?
Я забуду. На рік чи на два.
Та монеткою з денця криниці
Зблисне спогад. Поманить вода
В глибину давніх днів… Хоч наснися!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784945
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2018
автор: макарчук