Пройдисвіт-вітер цілу ніч
Зірки на небі каламутить.
Село сахається вві сні,
Як пес кудлатий від отрути.
Щезає Місяць серед хмар,
Блукає ранок кладовищем,
Шукає тих нічних примар,
Що днюють потім на горищі.
І всесвіт весь лиш промінець,
І люта смерть, лиш тільки мито,
Коли знесилений митець
Цю мить спиняє на століття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784925
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.03.2018
автор: Лао Лю