Я люблю тебе, сад мій привітний,
У цвітінні й зимою люблю,
Коли полум'я сніжне освітить
Нерозгадану душу твою,
Коли небо і зорі на вітах -
Як найкращі, найвищі плоди.
Розкажи, як прожити на світі,
Щоб цвісти від простої води?
Мати руки, як віти, ласкаві
І не тримати в серці жалю...
України сади кучеряві,
Як дітей, вас душею люблю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784866
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.03.2018
автор: Іван Демченко