Колише нічка в човнику дрімоту
І посилає кольорові сни,
Там тиша розляглась в полях німоти
І подих світлооких днів весни.
В тих снах – зайча з бабусиної казки
І колобочок хитрий біля ніг,
І сонця недопита світом ласка,
І мамин поцілунок-оберіг.
Там зірочки до місяця сміються
І ніч пряде імлисту парасоль,
Шумливі хвилі там об скали б’ються
Й вітрила пурпурові жде Асоль.
9.02.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784658
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.03.2018
автор: Ганна Верес