ВЕNE A PIANGERE DALLA GIOIA
Прости, що не можу тебе відпустити...
із долею змиритись, що тебе немає...
ти, у моєму серці будеш вічно жити
коли за вікном зима і дощ проливає.
Вдивляюсь, у цей чудовий прекрасний світ
який блаженно , квітне цвітом розпускає...
весна додає духу сили і білосніжний цвіт
від безсилля сліз, вікторія життя перемагає.
Веne a piangere dalla gioia e grane amore...
коли закохана, залюблена неспиш ночами-
коли сонячний день ,як безмежне море...
із небес, тебе вітає квітучими стежками.
У тебе, є час милуватись пишноцвітом...
іти назустріч долі оспівувати життя,
збирати солодкі плоди щедрим літом
і дарувати одкровення Всесвіту в серця.
Затуманилось небо у ранковій тиші
без тебе, заблукала у сніжній заметілі
зима розтривожила душу холодом дише
іо sono stancа dеllа vita від морської сoлі.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
Веne piangere della gioia e grande amore- добре плакати від радості і великої любові
іo sono stanca da vita-я втомилась від життя
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784571
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2018
автор: Чайківчанка