У цих рядках мого життя відлуння,
і келих слів я питиму до дна.
Зі мною залишилась тільки Муза юна
і пляшка недопитого вина.
Моя душа у ві́ршах розчинилась,
в віршах холодних, як зимовий день,
а ще у теплих, тих, які наснились,
й були вони зі сма́ком черешень.
Я вдячний римам, що лягали влучно,
й слова в’язались у рядки нові.
Глибокий зміст шукав я, відчайдушно
вслухаючись, як плачуть солов’ї.
У заметіль шукав я перші квіти,
у літній ранок із зорею говорив.
Куди думки про тебе мав би я подіти,
якщо б я не кохав і не творив?
Смак черешень зі слів моїх не зникне,
вірші полинуть в небо між зірки.
До серця усвідомлення проникне –
черешні твої не солодкі, а гіркі.
16.03.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784495
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2018
автор: Пасічник Анатолій