Маячить горе. Нічого не навчило нас минуле.
Вже жадібність і егоїзм - цієї влади сутність, світ.
Злочинність, обман і підлі вчинки, зрада - все загуло.
Стоїть країна наша на краю могили хворих літ.
Бо всюди ні правди, ні жалю, і людяність незряча.
Панує зло. Йому потрібне побоїще криваве.
Тепер життя людське без чвар і війн негоже наче.
Де вже нема найкращого чекати, шукають слави.
Тому в державі змови і розбрат, і єдності нема.
Усі тут знають : корупція, цинізм - це влади хиба.
Злочинці на свободі. Знов чому ображена тюрма?
Верхи лютують, бо провини в них велика глиба.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784211
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.03.2018
автор: Жора Гарпунов