[b]Навесні, коли пашать теплом поля,
У барвінок одягається земля,
В полі засіває хлібороб зерно,
Щоб на втіху зашуміло би воно.
Укриває все туман-димок,
Дозріває золотавий колосок.
Долинає пісня із села,
Заколисує поля вечірня мла.
Іще мить, й все стане золоте,
І волошка синьоока відцвіте,
Й перепілка виростить діток,
І прийде той довгожданий строк.
Коли буде, щедро, литися врожай,
Хліборобе, не лінуйся, а збирай!
Стануть ситі і багаті у рідні,
Й святкуватимуть три ночі і три дні,
Ну а потім, всі поринуть в тихі сни,
Щоб чекати, знов, наступної весни.
[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784090
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.03.2018
автор: Інна Рубан-Оленіч