Вишивала хрестиком рушник
вишивала синові на Сході
нічка темна,мерехтять зірки,
а вона все по кімнаті ходить.
Випікала пишний коровай,
щоб синочка з ніжністю зустріти
повертався сокіл в рідний край
із гарячих точок лиш на місяць.
До приїзду лише кілька днів
тії дні на пальцях рахувала
Він стояв на варті,на нічній
куля снайпера підступно наздогнала
І полилась з рани юна кров
і душа полинула у небо
материнські сльози знов і знов
голосінням розривали небо.
Вірю я настане тихий мир
ми щодня молімося до Бога
повертайся,воїне,живим
із війни до рідного порога.
23.03.2018р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784041
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.03.2018
автор: Ігор Козак