Я повернуся, мамо, із війни,
Втоплю уста свої в твоїх долонях,
Повір, нема моєї в тім вини,
Що воював і втрапив до полону.
Пробач за квіти, що не дарував
Тобі в свята, а дарував тривогу,
Пробач за всі несказані слова,
Поки долав складні війни дороги.
Пробач мені, що вкрав я твої сни,
За сивину, що засніжила коси,
За смуток в теплих обіймах весни
І за журбу, засіяну у осінь.
Пробач, матусю! Ти одна в світах,
Та берегиня отчого порогу,
Моя Богине, рідна і свята,
Пробач за все й молись за мене Богу!
17.03.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784013
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.03.2018
автор: Ганна Верес