В принадах твоїх...
В принадах твоїх, завжди засинаю,
Я після пестощів, ніжних, п’янких.
Тебе лиш одну, на світі, кохаю,
Бо і немає, в нім, більше таких.
Ти ж моє ранішнє сонечко. Доля.
Тихий, приємний, чаруючий, спів.
Коли б не Господа, а моя воля,
Я б до останнього, жити хотів.
Скажу, що у нас, ти жіночка з "перцем",
Який продирає, аж до кісток.
Так і живеш для сім’ї, своїм серцем,
Нема сумніву, в мене, в невісток.
Зовемо тебе, всі ми – мати Тереза,
Зичим міцного Здоров’я й Життя!
В своєму житі – завжди ти твереза,
Від тебе наш рід весь і майбуття!
Тепер скажу я, усім чоловікам,
Надіюсь на те, що мене "поймуть".
Вибирай по собі, довіряй жінкам,
Ось в чому, щастя сімейного, суть!
06:30.23.03.2018.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783927
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2018
автор: Михайло Онищенко