Вітер злісно хмарами метляє,
Ласиці сміються на вікні.
Віхола стежки перемітає,
Лід тріщить - наперекір весні.
А вона забрьохалась небога,
В кучугурах мокрих, у снігах,
Все ніяк не вийде на дорогу
з квітами замерзлими в руках...
Сонце ясне! Зглянься вже над нею!
І пошли південний вітровій!
Пронеси його понад землею,
Серце й душу березня зігрій!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783754
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 22.03.2018
автор: majra