Нас пов’язало одне перевесло,
і чо́вном в долю попливли
без весел
по річці швидкій, в самій водоверті, —
щось не так було на самому старті.
Небо кружляє над човном
і нами,
зда́леку гукає навшпиньках берег,
та ми, полонені уділу капканом,
замість голосу,
лиш чуємо шерех.
Терпимо спеку, і холод, і бурю,
удари громів,
навіть гроз погрози,
та однаково обоє не вірим,
що наш човен
щось-таки переверне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783709
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.03.2018
автор: Valentyna_S