Яка ти юність золота,
Бриниш як рання роса,
Дзвениш як тихий вітерець,
І все летиш, летиш..
Підігріба під себе все,
Несе тебе не зна куди.
Нема ні страху ні зупинки,
І все у юності на – ти!
І все тобі із юністю під власне,
Весь світ підкорюється
І стелеться до ніг,
А ти шикуй, як можеш,
Тільки не спіткнись[i][/i]
Бо та юність золота,
Вона твоя,
І у кожного не повторна та одна
І буде жити у душі твоїй,
Підігріва тебе і спогади твої.
[b][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783695
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.03.2018
автор: Sveta Padun