То гуси, то лелеки, то калина,
Куди не кинеш оком, скрізь краса.
Скрізь досконалість, і лише людина,
Своїх гріхів, образ, журби васал.
Як їй сказати, що вона велична,
Краща калини, краща за гусей,
Вона вінець, що творить себе вічно,
Наповнює собою всесвіт цей?
Як їй сказати, що вона частина
Народу, який голову підняв,
Себе узрів, сприйняв, як щось єдине,
Можливо, лиш тепер народом став?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783522
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.03.2018
автор: Пісаренчиха