Ти приходив у сни мої вранці,
Так реально, немов наяву,
Сивочолий, у світлій вдяганці…
Це – зворушлива мить рандеву.
Ти так близько стояв і твій погляд
Випромінював стільки тепла,–
Прокотилася хвиля солодка,
Благодаттю мене обдала.
Я торкнулась твоєї сорочки,
Щоб поправити в ній комірець,
Відвела від лиця твого очі,
І настав сновидінню кінець.
Так хотілося не прокидатись,
Ще побути в щасливому сні, –
Невгамовно це марення вабить,
В снах частіше являйся мені…
24.04.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783515
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.03.2018
автор: Martsin Slavo