Моє богатство - синь неба й добрії слова,
Усмішка мами, сина дзвінкий сміх,
Я - жінка, а це значить я слабка,
Я - мати, це - сильніша я за всіх.
Які вже справи мені до бунтарів?
До тих, хто світ намагається перевернути.
Якщо не має миру у душі твоїй,
Чи сенс є інших у тій війні винити.
Моє богатство - сильне те плече
Того, в кого я вірю, люблю і чекаю.
Ні в чому більше не жаліюсь Богу,
Лиш, щоб зберіг родину, я благаю.
Я жінка і рятувати я повинна
Турботою любов'ю й добротою
Не пліткувати, не дорікати і не мстити,
А душам близьким спокій приносити.
Моє богатство - сонячний світанок.
Розмай зірок і пісні ранніх птиць.
Я злом на злість не можу відповісти,
Бо не буває у кохання меж-границь.
Прощати в серці і зберегти сім'ю
Бо тільки може жінка це зробити,
Довірив Бог жінкам дитя на світ родити
І цілий світ до ніг дітей схилити.
Моє богатство - добрії слова,
Що вилікують душу, до небес підносять.
Я - жінка, а це значить, я - слабка,
Я - мати, і я сильніша всіх - це значить.
вірш: Ірина Самаріна -Лабіринт
переклад на укр.мову:
Руслана Ліщинська - Солецька
20 березня 2018.
ruslana679@gmail.com
**************************
вірш: Ірина Самаріна -Лабіринт
Моё богатство
Моё богатство - добрые слова...
Моё богатство – неба синева,
Улыбка мамы, сына звонкий смех…
Я – женщина, а, значит, я – слаба.
Я – мать, и, значит я сильнее всех!
Какое дело мне до бунтарей…
До тех, кто мир стремится изменить.
Ведь если мира нет в душе твоей,
То есть ли смысл других в войне винить?!
Моё богатство – крепкое плечо
Того, в кого я верю, жду, люблю…
Не жалуюсь я Богу ни о чём,
Но, чтоб хранил родных людей, молю.
Я – женщина… И я должна спасать
Заботою, любовью, добротой.
Не сплетничать, не мстить, не упрекать,
А близким душам приносить покой…
Моё богатство – солнечный рассвет,
И россыпь звёзд, и пенье ранних птиц.
И мне нельзя на злобу злом в ответ,
Ведь у любви не может быть границ…
Прощать душой, беречь, семью хранить
Так могут только женщины, ведь нам
Доверил Бог дитя на свет родить
И целый мир сложить к его ногам…
Моё богатство – добрые слова,
Что исцеляют душу, тянут вверх.
Я – женщина, а, значит, я – слаба.
Я – мать, и, значит, я сильнее всех!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783491
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.03.2018
автор: Руслана Ліщинська-Солецька