Якщо уже домігся тиші,
Синицю маючи в руці,
Ще й вітерець тебе колише,
Неначе ляльку в гамаці,
Забудь про клекіт журавлиний,
Про горе й біль дітей-сиріт,
Тужливі сльози удовині
І те, як зло вражає світ.
Лежи, поете, в лоні мрій,
У затінку міцної груші,
Й чекай, аж доки грякне грім,
Якщо боротися не дужий.
Коли ж хоч іскорка горить
В твоєму серці, та не гасне,
Яскраво людям ти зори
В дорозі до любові й щастя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783460
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.03.2018
автор: Дніпрянка