По небу хтось розкинув килим
Він, наче чорний оксамит,
Завжди буде для нас безкрилим
Он, полетів метеорит.
Зірки, неначе діаманти,
На нього хтось порозсипав
І якісь диво музиканти
Тут загубились поміж трав.
Яка чудова ніч довкола,
Вечірнє місто тихо спить
Усе прекрасне тут навколо
Така чудова є ця мить.
Ліхтар освітлює дорогу,
Людей немає і машин
У душу закралась тривога
В переплетінні павутин.
Ніби весна, але насправді
Йде сто дев'ятий день зими
У віршах кольоровій раді,
Що в голові знов б'ють крильми.
Ще сніг летить і знов іскриться,
Як впаде світло ліхтаря
Можливо, це мені лиш сниться
Черговий день календаря
Душа ще вперто просить дива
Вечірня казка надворі
Тут я захищена й щаслива
Зірки - мої богатирі
Он ще одна летить із неба
Вона ж бо бачить увесь світ
Нехай упаде біля тебе
Й від мене передасть привіт. ..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783208
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.03.2018
автор: Кароліна Дар