Я жінка.. Я легкість..
І в цім своя таємність..
Я дійсність приймаю,
Але з нею я не граю..
Бо всі ці правила загальні,
Які нам плавлять розум,
Вони ж давно не актуальні,
А ми їх тягнем возом..
Я жінка.. Я мати..
Я маю відчувати..
Свідомо світ цей фільтрувати,
Мені ж фундамент закладати..
Що дітям будемо вкладати..?
Щоб дарувати.. треба мати..
Я маю віру в душу..
І цим бар'єр порушу..
Я вірю в силу світла..
Найкраща це освіта..
Я вірю в глузд здоровий..
В яскравість націй..мову..
В об'єднання любов'ю..
Й психічний стан здоров'я
Я всіх вас поважаю,
Й думки ваші приймаю,
Найкращого бажаю..
Та серцем обіймаю❤️
Ми просто трохи різні..
У всіх свої капризи
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783163
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.03.2018
автор: ДрожеННікова