Ой у Дніпрі, в широкому,
Вири розливалися
Ще й до острова, Кодак
Пташечки зліталися
Літали, гомоніли,
Весело співали,
Щоби українці щастя
В рідній землі мали
Та щоб в неньці- Україні,
Ворогам не спалось,
Та й зрадлива голова -
До землі згиналась
Ой вируй же, Дніпре-Батько
Та омий козацьку могилу!
Тоді весна та й пробудить
Україну милу!(Анфіса Стежко)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783030
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.03.2018
автор: АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО)