Весна, мете віхола, ЗАМІТАЄ!
Весна, мете віхола, замітає,
Бабак Тимко, з Борисполя, тікає.
Давним давно, уже такого не було,
Йому, чи нам в цей рік, таки не повезло!?
Бабак Тимко, синоптики, віщуни,
Напророчили прихід, раніш Весни!?
Вже і кінець березня, а воно мете,
Те біле марево, холодне і густе.
А ще кругом мороз, добрячий, тріщить,
І хто не в теплі, мабуть увесь дрижить!
Аж, 30 березня, на теплого Олексія,
Закінчиться, мабуть і ця чудасія.
А пока Весна,
Мете віхола, ЗАМІТАЄ…
06:00.18.03.2018.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783022
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.03.2018
автор: Михайло Онищенко