Стус Василь, ви чули це ім"я,
Що вирина з убожества лихого?
Ще Україна його так не зна,
А захід пише вже про нього.
Це він вступив у суперечності з життям,
Трагічну і величну вибрав долю.
Продовжувач шевченківських дерзань
Вступив у бій з брехнею світовою.
Він розпочав життя під час різдв"яних свят
В селяеькій хаті щастя і любові,
Це мати научила так співать
І правда й чиста совість є в цім слові.
Найменші паростки всього живого
Душились від репресій і терору.
І підіймав своє велике слово
Письменник за Вкраїну світлочолу.
Безкомпромісний, запальний
Нестерпний до жорстокості й брехні,
Ставав на захист України, їй
Він дарував ті визвольні пісні.
І почалися ті поневіряння,
Який тернистий шлях йому судивсь!
Арешти, звинувачення, знущання,
А він і не зігнувсь і не скоривсь.
Він відстояв і гідність свою власну,
І гідність тих, що разом з ним були.
За щастя України її ласку
Загинув, не схиливши голови.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782970
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.03.2018
автор: Надія Тополя