Виходить вірш з під олівця,
Строфа збирається в куплети,
Слово лягає до слівця,
Для них Пегас чекає лету…
Вознести вірш той в небеса,
Його щоб заспівали птахи.
Він в хмарах синіх, як роса,
Дощем змив рими у невдахи.
А у поета на коні,
Стали вірші такі піснями.
Загартувалися в вогні
І хвилювали до нестями.
Щоб вам писалися вірші,
Муза дивилася у очі.
А ваш Пегас сягав вершин,
Де родяться вірші співочі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782957
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.03.2018
автор: СЕЛЮК