Втрачаємо ми найдорожче
Чужий хтось стає найріднішим
Омана, примара зіштовхує
І ми починаємось двічі
Забувши про своє коріння
Шукаємо іншої правди
А там не чекають на нас
А там підкрадається зрада
Отямились пізно, як так?!
Та щирість і ніжність вже зникла
Одягнута в "сірість"- душа
І вже до самотності звикла
І знов "Заборонена зона"
Закриті дороги для нас
Для кожного є свій- "Чорнобиль"
Для кожного є лише шанс.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782675
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.03.2018
автор: Miriamina