В нас понад Бугом є така дорога,
Три метри - кукурудза, спориші,
М"які, як вовна, стеляться під ноги
І жайвір в небі - пісня для душі!
Мене бабуся тут колись водила,
Дітей моїх тут мама провела.
Своїх онуків я також навчила
Що всі ми родом з рідного села!
Стіною - верби, лози кучеряві,
Сади вишневі соком аж бринять!
І коники стрибають у отаві,
Неначе хочуть літо наздогнать.
Воно ж - іде! і котиться поволі,
Бо все на світі завжди йде кудись...
Блаженна втіха! Серце на роздоллі
Шепоче тихо: Щастя! - зупинись!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782620
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 16.03.2018
автор: majra