Коли зустрічаєшся з долею-
Арію щастя душа співає..
З любим разом, спільною волею
Поле життя щодня засіваєш.
А вінчаєшся ти з недолею -
Скрипкою серце плаче, ридає...
Листям тремтиш, гнешся тополею...
Надію сум, печаль убиває.
В щасті із милим тішишся цвітом,
Бо продовженням роду він квітне.
Спільна дорога з попутним вітром...
Навіть горе на ній не помітне.
Коли з нелюбом ранки стрічаєш,
То неначе копита б’ють долю...
Думки-крила безпомічні маєш...
Що безжально рвуть душу до болю.
Перевеслом пісні сплітаються,
Ніжно линуть акордами струни...
Й доля лагідно там всміхається,
Де в родині любов і фортуна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782614
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2018
автор: Любов Таборовець