В безмежних космоса просторах
чарівне місце є.Воно
нас в снах і в мріях кличе.
І в пам"яті живе.
Як відгук серця,відгук саду.
В Едемі що розквітнув.
Де змій лукавий не живе.
Праматір Єву не знайде.
Нема там зла,ні болю,ані смерті.
Туди всі душі праведні летять.
Та з кожним роком їх стає все меньше.
Бо царства цього світу всі хотять.
Там Доброта і Спокій.Дивні квіти
мов Образ Божий розцвіли в серцях.
І інші там тіла і Дух Господній
всіх наповняє.Там гріха нема.
Там ангели літають.Там радіють.
Пісні співають.Славлять Батька всі.
Апостоли святі там разом з Сином.
І Він вже не в терновому вінці.
Тут на землі тримаємось за тіло.
Що взяте із землі.Туди ж піде.
Не розумієм.Нас чекає диво.
Що в генетичній пам"яті живе.
Метеликами станем.Скинем кокон.
Що сплетений з землі,гріхів,страждань.
Полетимо в те місце з якого дух узятий.
Це місце наших кращих сподівань.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782539
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.03.2018
автор: zhmerinchanka