Сам ти до мене прийшов
Давно, коли зовсім не ждала.
Сам говорив про любов,
Я ж тебе її не благала.
Сам ти мене цілував.
Сам обіймав мене ніжно й жагуче.
Сам ти у душу мою
Зілля посіяв болюче й колюче.
Миттю воно проросло.
В серці моїм вкорінилося.
Ти до другої пішов,
І думав, що все це наснилося.
Не думав ти. мабуть, ніколи.
Як тоді мені гірко було.
Скільки вже весен милуло.?
Скільки осінніх дощів пролило?
Сам ти до мене прийшов,
Згадав. що колись попросила.
Як добре, що час ти знайшов,
Бо ждать уже б!льше не сила.
2017 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782461
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2018
автор: Валентина Рубан