Люблю дивитись за вікно на дощ,
На дощ який не думає стихати.
Він плаче у цей час,
А я стою не знаю як його розрадити.
Не має слів у мене у цей час,
А тільки мрії та тривоги
Таку печаль натягує цей дощ,
Що я стою неначе заворожена.
Нехай поплаче трохи сам,
Пожуриться в вікно до мене,
Я почекаю за вікном,
Коли він договорить і заспокоїться.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782275
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.03.2018
автор: Sveta Padun