Все пізнається в порівнянні, -
Ця істина стара як світ.
Та лишЕ зовсім нещодавно
Пізнала я всю суть її.
Підносить нам життя безцінні
Дарунки, видимі не всім.
Ми ті дари сприймаєм чинно,
Не дякуючи долі вслід.
Так наче все і має бути.
Лиш нарікаєм на життя.
Отямтесь, схаменіться, люди,
Бо щастя у простих речах.
Ви долі дякуйте за радість,
Що ситі, вдіті живете.
Хтось мріє лиш про оцю малість
Ночами, коли сон не йде.
Всевишньому хвалу возносьте
В піснях, молитвах і словах.
Що рідних по духу й по крові
В житті оцім подарував.
Що всі вони живі й здорові,
Наповнюють роки теплом.
Як добре звучить «доню» в домі!
Молюсь, щоб так завжди було.
Як добре жити, жити, жити!
І смакувати кожну мить.
Усе, що є в житті, цінити,
Бо час наш швидко пролетить.
04.08.2017
Руслана Ставнічук (с)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782065
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.03.2018
автор: Руслана Ставнічук-Остаховська