Надіюсь, доля зігріє і мою зорю.
Буденність сіра мене ковтає.
Прагнення жити розмиє цю іржу.
Надія завжди остання помирає.
Барвисті мрії - промінчик в моїй драмі.
В серці чарівні акварелі розвели.
В душі будує віра світлі храми.
Доле моя ,прошу,не підведи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781948
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.03.2018
автор: STRANIERA(Кошіль Надія)