Доле моя , прошу, не підведи.

Надіюсь,  доля  зігріє  і  мою  зорю.
Буденність  сіра  мене    ковтає.
Прагнення  жити  розмиє  цю  іржу.
Надія  завжди  остання  помирає.

Барвисті  мрії  -  промінчик  в  моїй  драмі.
В  серці  чарівні    акварелі  розвели.
В  душі  будує  віра  світлі  храми.
Доле  моя  ,прошу,не  підведи.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781948
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.03.2018
автор: STRANIERA(Кошіль Надія)