А знаєш, Сонце,
Забудь, що я просила.
Дзвони мені, пиши,
Бери за руку і тягни під зливу,
Бо небагато нам лишилося тих злив.
Не покидай.
Прошу тебе, не йди.
Для мене ти не просто "чоловічок",
Для мене ти – часточка весни,
Що вирвала давно зі світу звичок.
Але весна закінчиться,
Не встигнувши початись,
І осінь вже крадеться за моїм вікном.
Триклята осінь змусить розірвати
Все те, що між нами було.
А знаєш, Сонце,
Я чомусь не вірю,
Що весна наша повториться колись.
Літо знов планує зливу...
Бери за руку і щоночі снись.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781832
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.03.2018
автор: Kass Li