Признатись їй, що я люблю?
Вона ж не прийме це зізнання...
Це знов підніме на війну,
Безглузді спроби порівняння.
Пустити кров з гарячих вен
І окропити грішну землю?
Зібрати сенс любовних тем
У пристрасно-жагучу тему?
В жертовних чашах для богів,
Ягням, кохання підкупити?
Чи диво - стравами з країн,
Смак Афродіти задобрити?
Слова зі серця на скрижаль,
Зізнатись їй в палкім коханні?
Думки заковувати в сталь…
Чи вкотре пристрасть на аркані?
Не опалити ніжних губ,
У снах, що вирвались на волю…
Не доторкнутись її рук,
Своєю грубою рукою?
Завмре її тендітний перст,
У розкуйовдженім волоссі,
Твоє кохання, це твій хрест-
Триклята фраза в стоголоссі:
Твоє зізнання лиш твій біль,
Мовчи…Люби…Страждай і далі,
Й жени думки ці звідусіль,
Спали несписані скрижалі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781733
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.03.2018
автор: Ярослав Ланьо