1
Поночі відкривається шлях крізь мої сни
у колиску мрійливих котів,
їх тримають в руках дівчатка
із моторошним слідом на обличчі
я силкуюсь перейти в інше ліжко,
щоб спати спокійно
й не бачити цих очей
не відводити руки у переляці,
не вклякнувши як
місяць-мрець,
не ховати неспокій,
коли поряд стільки посланців невідомого.
2
Неси мене у своїм серці
як частинку льоду,
яку можна вкидати у мантру,
неси мене у своїм серці
як кригу
до якої от-от надійде вогонь,
бо
я статуетка Будди
у твоїх руках,
бо
я статуетка Будди
у твоїх руках –
не розбий мене.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781648
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.03.2018
автор: Immortal