У серце закрадається печаль,
Здається, що всьому уже кінець
В душі панують лише смуток й жаль
Та увірвався вже давно терпець.
Життя тепер лиш в сірих кольорах
Художник, мабуть, фарби розгубив
У душу закрадається ще й страх
Можливо, він завжди у мені жив?
Напевно, це ілюзія була
Усе в одну лиш мить розбилось вщент.
Так мало в світі цім було тепла,
Та нащо вже на цім робить акцент?
Я не заплачу, ні, не треба сліз
Вони не допоможуть тут, на жаль
Не легко кинуть спогадів валіз
Й на душу треба одягти вуаль.
Бо, що минуло- те не поверну
Для мене це вагомий аргумент
Лиш вітра чую музику сумну
Він мій тепер єдиний диригент...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781637
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.03.2018
автор: Кароліна Дар