Ця зірка світить у вікно.
І серце звеселяє.
Живе багато вже віків.
І вже не пам"ятає.
Свого народження.Коли
уперше загорілась.
З тих пір на небі і живе.
І дякує за милість.
Творцю своєму.Стільки років
все сяє в подруг колі.
Вони далеко так від неї.
І мають свої долі.
Багато бачила вона.
Багато й пережила.
Коли згасали інші зорі
то плакала-тужила.
Боялась черга вже за нею.
Ставала на коліна.
Беріг її космічний вітер.
Не посилав каміння.
Бо серце добре вона має.
Красою сяє в небі.
Підходжу тихо до вікна.
Вітаюся із нею.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781554
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.03.2018
автор: zhmerinchanka