Дійсність — як хрип в горлянці
І мозковий параліч…
Кава гаряча вранці,
Чай півхолодний наніч,
Безперестанні оберти
Ввімкненої центрифуги —
Сходи, під’їзди, поверхи,
Марші, кантати, фуги…
Вічнострімкий фарватер,
Вічношалена спішка :
Обмаль часу поспати —
Знову вставати з ліжка,
Слухати гімни, оди,
Приторну фальш фальцетів,
Створені кимось коди
Препарувати ланцетом;
В’язнути в клеї літер,
Незрозумілих нотах,
Сліпнути під юпітерами
Крайнощів “ За “ і “ Проти “…
І не потрібен подвиг —
Досить не встрягти в ситах…
Не тамувати подих —
Прагнути!
Вірити!
Жити!
© Володимир Присяжнюк
25.02.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781535
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.03.2018
автор: Володимир Присяжнюк