Заарканили злодії, бандота й злочинці,
Довбуть тіло біле в груди прокляті ординці.
Україна гола й боса… в лапищах кр.тина,
Засинає… потороча, наче та причинна.
І при грошах і при владі юні демократи,
Розтягли все й розікрали ви.одки п.рхаті.
Моя бідна Україна… в братви беруть займи,
Щоби землю в нас забрати і віддати в найми.
Прирівняють нас до бидла, чорними заселять,
Бо заср.ли вже Європу, там дешевша челядь.
Не бажаю, я в Гейропу… і не хочу в Рашу,
Без чужинців мрію бачить Україну нашу.
В кручі скинемо болвана, кагана плебея,
Загримить, як одоробло вип.одок Май.ея.
Душі мусим повернути Святослава днину,
У Даждьбогові відродим нашу пуповину.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781484
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.03.2018
автор: Миколай Волиняк