Не знаходжу спокій ні вдень, ані вночі,
Від всіх дверей надії загублені ключі.
Незримо розтинає свідомість гуркіт фраз.
Втекти б за небосхили, у сонячний оаз.
Думки витають поруч - троянди у душі.
Пронизую тобою...всі білі аркуші.
Впились шипами в груди години пустоти
Не відаю й не можу від себе утекти.
Пробач за слабкість дужу,
Пробач за серця трем.
Собі я не належу.
В тобі увесь мій щем...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781423
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2018
автор: Анастасія Кравець