У муках терпіння народ віки скніє,
Шукав цвіту щастя, та все в безнадії.
За роки у горі народ мій стомився--
Тяг гори зневіри і потом умився.
О Боже Всевишній! Подай нам надію:
Без неї нині вижить ми не зумієм.
Нам волю здобути б, дітьми не платити,
І ворогу злому не дати скорити.
В годину страшну, коли брат убиває,
Надія зрадлива, бува, утікає…
Єднаймося разом в години скорботи,
Дасть Бог, проженемо ми враже болото!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781395
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 10.03.2018
автор: Valentyna_S