Я вже й не пам'ятаю, коли в останній раз
мене ти обіймав, ось так, за плечі.
Я тілом всім відчула - вогонь іще не згас.
У вічності прописані ці речі.
Знайомий кожен рух, міцні обійми рук,
і ніжний погляд кольору небес,
легенькі поцілунки, шалений серця стук...
...Весна прийшла. Вже лід на річці скрес.
І стали довші дні, коротші темні ночі,
яких забракне, щоб відчути знов,
все те, чого так палко, так несказанно хочу,
щоб розбудити приспану любов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781387
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2018
автор: Юлія Сніжна