Прийшла весна і орються городи,
А маю я гектара півтора
Із краю в край я посаджу картоплю,
Бо багатіти вже мені пора.
Мій кум щосили тягне рало
А я картоплю - під п’яту:
Усе по сортах, усе по рядках,
Від роботи – вже їде дах.
І сапувала я і підгортала,
І п’ять разів труїла я жуків,
Врожай картопляний довго чекала -
Рятуючи, його від бур’янів.
Цвіте картопля на городі -
А я із нього ні на крок:
У руках сапа, на голові платок,
Ну а де ж той, де ж той холодок?
Посохла гичка, треба вже копати,
Щоби картопельці моїй був толк
І знову свого кума запрягаю,
У дорогий, новенький мотоблок.
Мій кум рядочки покопає,
Я по сортах буду збирать…
Продам кілька тон, куплю самогон -
Налить куму- це ж, як закон.
Тепер сиджу, як бариня, на купі,
Перебираю і не бачу край.
Не знаю, що тепер з нею робити? -
Хоч все бери і даром віддавай.
Мій кум запре картоплю в погріб,
Весною винесе у рів.
Щоби кожен знав, хто город не мав:
Ніхто в світі так не багатів.
вересень 2017 рік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781280
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 10.03.2018
автор: Інна Рубан-Оленіч