Вздовж асфальтівки крислаті тополі
Спокій чатують пшениці у полі.
Зелено скрапує воском додолу —
Тернам густим у колючі подоли.
Скраю села — вже не наша садиба.
Півень пістрявий подвір'ячком диба.
В піджмурки граються чиїсь хлоп’ята.
Чистять крильми зеніт дня ластів’ята.
Нижче, в ярочку, поло́шаться трави,
Хрумко корівки спасають отави.
Жалячи тишу, гудуть грізно бджоли…
Жаль, що не стрінем батьків тут ніколи.
В закутку кожнім тепло їхніх рук,
Тихі перегуки щастя і мук.
Пліт підпирає матусин жасмин.
Мирне життя не затримує плин.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781222
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.03.2018
автор: Valentyna_S