Промінчики у сонця – золоті,
Але вночі даремно їх чекати !
Опівдні можуть навіть обпікати.
Та і зимою вже вони не ті.
Промінчики у місяця – сріблясті.
У темряві він – справді поводир.
Холодний тільки, лиш милує зір,
Бо нас з тобою не купав у щасті !
Промінчики у віршів не багаті –
Не золото, не срібло, а слова !
Душа сильніша з ними, ожива,
Та зграї віршів відлетять крилаті…
Промінчики у квіточки – пречисті,
Тамує подих ніжність і краса !
Проходить день і висиха роса,
А осінь топить все у падолисті.
Минають дні – ніщо не бездоганне !
Однак безсмертне в цьому світі є !
Твоє проміння ! Знай : лише твоє !
Найкраще, неймовірне і кохане !
© Оксана Осовська
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781202
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.03.2018
автор: Оксана Осовська